SDE

Як позбутись відчуття самотності?

№3 (132), березень 2011 _ Лілія ЛЕВИЦЬКА
Друк E-mail
Чи виникає у вас відчуття, що ви – самотня людина, відрізана від світу, нікому не потрібна і внутрішньо спустошена? Якщо так, то не впадайте у відчай.

Одні люди люблять проводити багато годин на самоті, щоб поміркувати над своїм життям, зануритись у світ ілюзій. Другі, відокремившись від інших і ні з ким не спілкуючись, почувають себе самотніми. Їх можна порівняти з тліючою жаринкою. Якщо дістати одну жаринку з вогню, вона швидко згасне. Але якщо покласти її назад, вона знов почне жевріти! Так і ми, люди, не можемо довго «жевріти», якщо опиняємось у повній ізоляції. Бо як їжа потрібна людині для підтримки життя, так спілкування – для підтримки душевної рівноваги.

Деколи гнітюче почуття самотності не минає і здається, шо не мине ніколи. Що ж тоді робити? Я вважаю, що потрібно перш за все зрозуміти причину такого стану. Причина може бути в самій людині. Комплекс неповноцінності перешкоджає їй бути більш відкритою і знаходити друзів. Появляються думки типу: «Я негарна(ий)», «Я нецікава особистість», « Я нікому не потрібна». Розвиваючи почуття власної гідності, ви можете подолати самотність. Будьте доброзичливі, лагідні, привітні. Якщо ви навчитесь любити себе, то інші помітять ваші позитивні риси. Красу квітки повністю можна побачити лише тоді, коли вона розквітає, так і ваші позитивні сторони будуть по-справжньому оцінені, тільки коли ви розкриєте їх іншим.

Найкраще, що можна порадити самотнім людям – це почати спілкуватись. Ви повинні бути привітними, інакше вас вважатимуть зарозумілою, недоброзичливою, нудною і навіть погано вихованою людиною. Спробуйте усміхнутись і тоді побачите, як вам будуть усміхатись у відповідь. Спочатку вам буде страшно підходити до малознайомих чи незнайомих людей, бо думаєте, що вони не захочуть з вами спілкуватись. Як же почати розмову? Ставте прості запитання, наприклад, «Як у вас справи?», «Як навчання чи робота?». Можливо, у вас виявляться спільні інтереси, тоді буде цікавіше розмовляти. Добрі вчинки і щедрість також допоможуть розвинути теплі дружні стосунки.

Але що робити, коли тобі важко знайомитись і спілкуватись з людьми через надмірну сором’язливість? Однак бути до певної міри сором’язливим зовсім не погано. Стримана і скромна особа не справляє враження владної та агресивної. Сором’язливу людину часто цінують за вміння слухати. Але коли сором’язливість обмежує і перешкоджає реалізувати власні можливості, а також негативно впливає на стосунки з іншими, працю та почуття – тоді треба щось робити!

Вам здається, що інші погано про вас висловлюються і ви їм не подобаєтесь. Що вони кращі і «нормальніші» від вас. Що коли ви спробуєте розпочати з кимось розмову, то все вийде не так, як треба. Ви завжди очікуєте чогось поганого, тож часто так і стається, оскільки ви напружені і дієте згідно з тим, що собі надумали.

Коли ви закриваєте себе у в’язниці сором’язливості, то позбавляєтесь радості від спілкування з людьми, радості від нових знайомств і занять чи можливостей, які могли б збагатити ваше життя. Але інші теж обділені. Вони ніколи не дізнаються, які ви насправді.

Але як тоді діяти? Перш за все перестаньте турбуватись тим, що думають про вас інші. Вони, мабуть, переймаються своїми проблемами і, можливо, самі переживають, що сказати або зробити. Люди, гідні вашої дружби, судитимуть вас не по тому, яке враження ви справляєте, а по тому, яка ви людина.

Якщо вас чекає важке завдання, наприклад, виступ перед аудиторією або співбесіда, намагайтесь підготуватись якомога краще. Наперед прорепетируйте те, що маєте сказати. Недоліки вимови можна виправити або звести до мінімуму, коли над цим працювати. Для цього потрібний час, щоб навчитись чогось нового. Але як тільки з’являться перші результати, вам захочеться докладати ще більше зусиль.

Також намагайтесь мислити позитивно. Усі ми недосконалі, кожен з нас має свої сильні і слабкі сторони. Пам’ятайте, існує багато різних поглядів, смаків і уподобань. Але коли хтось з вами не погоджується, це не означає, що ви тій людині не подобаєтесь!

 

banner

Про часопис
"З любов’ю у світ" – єпархіальний молодіжний часопис – заснований у грудні 1999 року Божого. Часопис є щомісячним виданням, тираж якого складає 7000 примірників. За час існування часопису його редакторами були: о. Василь ПОТОЧНЯК та о. Василь ГОЙ. «З любов’ю у світ» - це часопис, який твориться молоддю для молоді. Автори часопису у своїх матеріалах розкривають теми духовного життя, стосунків у родині та виховання дітей. Історична рубрика знайомить читача з глибинами життя нашого народу. Щомісяця до редакції надходять питання на різноманітні теми. Ґрунтовні відповіді на ці запитання читачі дізнаються у черговому номері часопису.

Редактор:
о. Олег КЕКОШ

Адреса:
вул. Шевченка, 29/1
м. Дрогобич, Львівська обл.
82100 Україна

Тел.: +380324450110
Ел. пошта:
lubysvit@sde.org.ua

^ Догори